2 вересня Уряд Гончарука «об’єднав» деякі Міністерства, назвавши це «оптимізацією системи центральних органів виконавчої влади, яке відповідатиме складу нового Уряду».

Про це пише Политрада

Серед інших було утворено Міністерство культури, молоді та спорту України на базі Мінінформа, Мінкульта і Мінмолодьспорту.

Міністра новоствореного відомства депутати призначили практично вночі 29 серпня, а вже о 8 ранку 30 серпня з’явилась його перша публічна заява в якості члена Уряду (напевно це була найважливіша для нього інформація): він представив на своїй сторінці в Facebook нового «координатора Офісу з розробки гуманітарної політики України» Олександру Дворецьку. Потім Бородянський уточнив, що в Офісі ще буде багато напрямків і інших координаторів, а Олександра Дворецька очолить напрямок координації «гуманітарна та інформаційна політика тимчасово окупованих територій».

Сама особистість Дворецької як людини, що не має жодного відношення до інформаційної політики і діяльності в сфері гуманітарної політики Мінінформа, Мінкульта і Мінмолодьспорту, викликала чимало суперечок і запитань

Представляючи Дворецьку, Бородянський зазначив, що вона є кримчанкою, співзасновницею однієї з найбільших національних організацій – Благодійного Фонду «Восток-СОС», вчилась на політолога, була співавторкою низки законопроектів, пов’язаних з ВПО та зниклими безвісти, займалась врегулюванням порядку перетину КПВВ та інші «заслуги».

З усього цього правдою є лише те, що Олександра з Криму, де зі студентських років мала «активну громадянську позицію» і дійсно вчилась на політолога. Олександра називає себе правозахисницею, але вчитись юриспруденції пішла тільки в 2018 році. За інформацією на її сторінці в фейсбук в 2017 році Дворецька навчалась в громадській організації – Аспен Інститут Київ, наглядову раду якого очолює колишній міністр фінансів, скандально відома Наталія Яресько.

Дворецька не має жодного відношення до розробки згаданих Бородянським законів, але навряд чи він хотів вводити людей в оману, просто такі заслуги Дворецька постійно приписує собі. Проте як свідчить офіційна інформація на сайті Верховної Ради, Дворецької чи Восток-СОС немає в авторах законів, однак окрім депутатів є представники інших відомих в Україні організацій і навіть громадяни інших держав.

Тож спробуємо розібратись в правді та неправді в біографії Олександри Дворецької, а потім кожен зробить висновок чи варто їй довіряти таку чутливу сферу державної політики. 

(Фото та інформація взяти зі сторінки https://www.facebook.com/oleksandra.dvoretska)

З чого ж починала Олександра Дворецька і що вона робила в Криму?

В 2012 році вона закінчила Таврійській національний університет ім. В. І. Вернадського за спеціальністю «Політологія». 

Що робила Саша в роки навчання свідчать її записи в Фейсбук і спогади друзів про «яскраву молодість» за принципом «є що згадати, та нема чого дітям розказати».

Далі в Криму протягом 2012-2014 років працювала в чеській гуманітарній організації «People in Need», де зав’язала тісні і дуже дивні стосунки з представниками МЗС Чехії про що свідчить стаття, яку сама Дворецька розмістила на своїй сторінці в соцмережі Фейсбук.

З цих часів Саша часто проводить час в Чехії і явно не з робочими візитами. Ось фото, де Саша розважається зі своїм чоловіком та родиною сестри в цій країні в 2017 та 2018 роках, і навіть цими днями Саша знов в Празі. Цікавим є те, що посольство Чехії зазначено одним із донорів її організації «Восток- СОС»

Взагалі після переїзду з Криму та започаткування «гуманітарної діяльності» Саша любить відпочивати в Європейських країнах. Особливо, коли в Україні в 2014-2016 роках від обстрілів гинуть військові і цивільні в «котлах» під Іловайськом, Дебальцево, в боях на Світлодарській дузі, в селище Широкине і під Авдіївкою. Але у Саші - Португалія, Іспанія, Чехія, Грузія, Німеччина, Австрія, Польща, Ліхтенштейн – і це ще неповний список країн, де вона добре провела час в 2014-2018 роках.

Верхом цинізму є фото опубліковане Дворецькою на своїй сторінці в Facebook в 2016 році, де Саша насолоджується лобстерами в Португалії. І це в той час як обстрілювали Авдіївку і Золоте. При цьому найдешевший квиток в Португалію коштує 200 долларів в один кінець, а ціна лобстера в ресторані – від 75 євро.

Логічним є питання фінансування цих поїздок. За даними реєстрів Мін’юсту Олександра Дворецька є приватним підприємцем, за нашою інформацією як підприємець в 2017 році вона заробила трохи більше 300 тис грн, а в 2018 – близько 140 тисяч грн. Тож за які кошти Олександра оплачувала «європейський відпочинок» для себе і своєї родини переселенців.

І тут варто звернути увагу на фінансовий стан очолюваної нею до серпня 2019 року організації «Восток-СОС», де до речі, працює волонтером і чоловік Дворецької – за сумісництвом журналіст-волонтер і кандидат в депутати-волонтер, бо збирав кошти на виборчу кампанію з людей.

Бюджет цієї організації не можна назвати «скромним», оскільки в 2017 році через неї пройшло 16 млн грн, а в 2018 – трохи більше 15 млн грн., а на сайті зазначені тільки 18 осіб, що називаються її командою.

Цікаво, куди ж йдуть добровільні «пожертвування» і грантові кошти?

Варто подивитись на сайті цієї організації заголовки результатів діяльності: «Зустріч з обміну досвідом подолання життєвих криз та залежностей», «в северодонецком офисе восток-sos открылся «україномовний розмовний клуб», «75 лідерів громадських організацій звернулися до президента із закликом захистити виборчі права»,  «правозахисники побудували перед кабміном символічну цегляну «стіну», щоб нагадати про постраждалих від конфлікту».

А чи не здається вам, що ці заходи взагалі не потребують фінансування, тим більше, що вони часто реалізуються разом з місцевою владою та місцевими активістами. Тож куди йдуть гроші платників податків іноземних держав викликає багато запитань, бо за 2 роки за 31 млн грн можна було б купити десятки машин швидкої, або побудувати маленькі дитячі садочки чи відремонтувати сільські школи вздовж лінії фронту.

Фото від організації та її членів в соціальних мережах свідчать про витрачання великих коштів на брендовану продукцію: листівки, чашки, одяг. Все це коштує сотні тисяч гривень. А в активі організації тільки один старенький синій мікроавтобус, приміщення в Сєвєродонецьку з настільними іграми і офіс в Києві.

Як проходять так звані «робочі поїздки Саші на схід України свідчать фото в Фейсбук. Позування біля дорожніх знаків і стел з назвами міст Донбасу, радісні селфі на фоні зруйнованих сіл і міст, новий манікюр від майстра «с глубинки», відвідування Артемівського винзаводу і жодного підтвердження про допомогу людям.

Земні «слабкості» волонтерки

Називаючи себе волонтеркою, переселенкою, чиї права дискримінуються, Олександра не дуже відповідає такому статусу. Вона любить багато випити і погуляти в недуже дешевих закладах, забавляючи себе luxury їжею в стилі fusion з середнім чеком за обід не менше 500 грн. Питання те ж саме – за який кошт? Кава в Starbucks (не менше 250 грн), розваги, караоке, чеське пиво і дороге вино.

Особлива любов Олександри - це вечірки: в ресторанах, на пароплаві, у подорожах, в офісі. На день народження сина Олександра не соромиться публікувати список забаганок -бажаних подарунків з цінами, а на свій день народження влаштовує завжди вечірку на безлімітну кількість осіб і звісно завжди в ресторанах.

Ось приклад того як Саша планує зустріч Нового року – заміський котедж з каміном під Києвом. В цей період ціни на такі будинки стартують від 1000 долларів.

І після цього ви ще вірите, що вона працює лише для вирішення гуманітарних потреб населення сходу?

Тоді у нас для вас є ще один аргумент.

Дворецька не цурається жодної політичної сили. Як минулої, так і нинішньої. В 2015-2018 вона «співпрацювала» з Мустафою Найємом, «подавала патрони» Наталії Веселовій, була помічником народного депутата і голови комітету ВРУ від БЮТ Григорія Немирі. Всі ці зв’язки були потрібні Саші лише для того, щоб потрапляти на «потрібні» зустрічі і мати хоч якийсь публічний.

Саме це допомогло Саші потрапити до списків партії Голос під номером 29, що знов демонструє бажання Саші не бути просто волонтеркою чи захищати права людей, а мати доступ до ресурсів. «Життя» Дворецької в Голосі виявилось коротким і малоуспішним – до парламенту вона не потрапила, але отримала шанс «покерувати» в Офісі Бородянського.

Сама назва анонсованої структури - Офіс з розробки гуманітарної політики України викликала багато запитань, тому, напевно, в своєму наступному дописі в Facebook Бородянський пояснив, що «всі координатори напрямків поєднують роботу над розробкою гуманітарної політики та своє персональне місце роботи і працюють з нами як активні представники своїх сфер». Тобто Офіс – це не офіційна структура, а «гурток за інтересами» на громадських засадах.

У всій історії 28-річної кримчанки є багато цікавого: красиве життя з дорогими ресторанами і курортами за рахунок грошей, що мали б витрачатись на гуманітарну допомогу, дивні «зв’язки» з політиками в Україні і закордоном, прикривання волонтерством і приховування доходів. Але немає нічого для виконання довіреної їй сфери гуманітарної та інформаційної політики для окупованих території.