Кілька останніх кадрових змін Кабінету міністрів викликали широкий резонанс – податкова, митна, Держекоінспекція. Розкажіть, як ви потрапили на цю посаду, чи проходили конкурс, як і коли?
-- Я проходив конкурс не за спрощеною процедурою (прийнята на час карантину – ІФ), а конкурс, який був оголошений Національним агентством державної служби для державних службовців категорії "А" (категорія посади) ще в листопаді минулого року. Він відбувався в три етапи: перший – це комп'ютерне тестування та тест на знання англійської мови, загальнодержавного законодавства у сфері Природоохоронної діяльності і загальну логіку. Вцілому, це були завдання на фаховість.

-- Тест на загальну логіку – це той, який ваш попередник Єгор Фірсов в одному з інтерв'ю називав тестом на абстракте мислення, коли критикував конкурс?
-- Так, це тест на загальну логіку. Результатом успішного проходження попередніх етапів була співбесіда з комісією Нацагентства України, за результатами якої п"ять кращих кандидатів могли бути подані Кабінету міністрів для визначення. Було подано троє.

-У конкурсі, в якому Єгор Павлович (Фірсов – ІФ) також взяв участь на перших етапах, було близько 16 кандидатів, якщо я не помиляюся. Якою була ваша мотивація взяти участь у конкурсі?
-- Останні п'ять років роботи, знань, умінь і досвіду я віддав напрямку розвитку екології міста Києві. З 2015 по 2016 я працював в районному комунальному підприємстві по утриманню зелених насаджень (КП УЗН), спочатку заступником директора. Через деякий час мене призначили директором. Потім почав працювати в Департаменті міського благоустрою та збереження природного середовища КМДА – спочатку як заступник директора, потім як начальник управління екології та природних ресурсів КМДА (далі - Управління).
Даний департамент, на жаль, більше займався МАФами, літніми майданчиками,а екологія займала не провідне місце. Однією зі своїх найбільших перемог на посаді вважаю вихід Управління з Департаменту міського благоустрою і створення у 2018 році окремої юридичної особи. Це не тільки моя особиста заслуга, це взаємодія із депутатським корпусом і спільна робота. Але справедливо зазначити, що я пролобіював це рішення, щоб підняти питання екології в Києві вище, ніж рівень МАФів та літніх майданчиків. Вдалося збільшити штатну чисельність та інші ресурси, привернути увагу до питання екології.

-- Окрім створення чим ще можете похвалится?
-- У нас було п'ять пріоритетних напрямків: атмосферне повітря, водні ресурси, зелені насадження, об'єкти природно-заповідного фонду і питання, пов'язані з наданням адміністративних послуг: оцінки впливу на довкілля, стратегічні та екологічні оцінки. Якщо брати напрямок водних ресурсів, то за період моєї каденції київські пляжі отримали вісім "Блакитних прапорів" – це міжнародна екологічна відзнака. Це – Центральний пляж, "Венеція", "Молодіжний", Гідропарк, Пуща Водиця… Включає відзнака, як роздільний збір сміття, дві рятувальні вишки на кожному пляжі, щоденне прибирання пляжів та просіювання піску від дрібного сміття. Все для комфортного відпочинку населення. Загалом оцінка за 32 параметрами: якість води, питні фонтанчики, роздягальні, реконструйовані зони відпочинку, пляжний патруль запустили. Київ – єдине місто у Європі з такою кількістю річкових пляжів з даною відзнако. Загалом по кожному з 14 пляжів були підготованы паспорти, де вказана якість води і піску. Це те, що вдалося зробити спільно з командою комунального підприємства "Плесо". Розпочалися роботи з реконструкції очисних споруд на Харківському масиві, певні досягнення були в роботі зі зливостоковою мережею міста. Але багато чого не вдалося зробити ще.

Популярные статьи сейчас

Немедленно провертесь: названы виды рака, которые легко обнаружить на ранней стадии

Украинцев ошарашили: за смс теперь будут штрафовать, сумма

СИЗО для Порошенко: суд определит меру пресечения экс-президенту

Штормовое предупреждение: Украину накроют бури, каким областям приготовиться

Все новости

-- Так, це я знаю. Я живу на розі Бажана й Руденко, де вже три роки розкопаний колектор, який своїми ароматами конкурує з Бортницькою станцією аерації.
-- Це окреме питання – "Київводоканалу".
У напрямку зеленого господарства вдалося збільшити кількість об'єктів капітального ремонту чи реконструкцій, які робив "Київзеленбуд", в середньому з 20 до 100 на рік. З великих проектів – це збудовані з нуля парк по проспекту Ватутіна на Троєщині, парк "Наталка". Реконструйовані парк "Совки", Сирецький парк, вхідна група Парку партизанської слави. Але не тільки величезні парки реконструйовані по Києву – це десь просто трикутничок прибудинкової території сформований екологічно та комфортно для відпочинку, за сучасними стандартами: системи поливу, відеонагляду обов'язково, тривожними кнопками для виклику поліції.

-- В Києві політичну підтримку цим проектам та, думаю, фінансування забезпечував мер Віталій Кличко. Думаю, коли він піде на третій термін, то парки будуть у нього на прапорі десь на видному місці. На чию політичну підтримку ви розраховуєте на посаді голови Держекоінспекції?
-- Як і в Києві, і тут позиціоную себе неполітичною людиною. Я не хочу політизувати дану посаду, на відміну від багатьох інших чиновників, які звикли заробляти якісь політичні дивіденди. Я б не ставив це в пріоритет ні в якому разі. Я в Києві не належав до жодних політичних сил, і зараз не є членом жодної партії. Я б хотів віднести себе в широкому понятті до технократів – це моя принципова позиція.

-- З чим був пов'язаний доволі довгий термін від вашої перемоги в конкурсі до вже остаточного рішення про призначення?
-- Сам конкурс є довготривалою процедурою. Все залежало від низки зовнішніх факторів: зміна уряду та карантинні умови. Я мав спілкування з двома міністрами і з двома прем’єр-міністрами. В результаті питання розглянув новопризначений уряд Дениса Анатолійовича Шмигаля.

-- Ви встигли поспілкуватися із Олексієм Гончаруком?
-- Так, пройти співбесіду встиг, але переможцем з трьох осіб мене визначено було нещодавно. Потім я проходив процедуру спеціальних перевірок в дев’яти органах: НАЗК, Державна судова адміністрація, СБУ, МВС, перевірка дипломів про освіту тощо…
Визначено випробувальний термін три місяці. Це сьогодні такою є практика для тих, хто прийшов по конкурсу.

-- Які завдання поставив вам прем'єр на ці три місяці і потім, якщо ви успішно пройдете це випробування? Які ви перед собою ставите завдання?
-- До речі, дуже задоволений останнім рішенням уряду щодо розділення Мінекоенерго, бо за моєю особистою думкою це два різних міністерства. І така увага прем'єр-міністра та уряду щодо екології надихає.
Щодо завдань та випробувального терміну, гадаю, мені був наданий авансом певний кредит довіри за попередній період роботи, який я вже презентував… Знаючи про складність часу та важливість даної посади, готовий так організувати роботу структури, щоб це сприяло покращенню стану довкілля. І візьму всю відповідальність за виконання відповідних функцій та повноважень, закріплених законодавством України, на себе.
До речі, забув сказати, що довго працював над питанням моніторингу атмосферного повітря в Києві. І на новій посаді перед собою також ставлю одним із пріоритетних завдань створення загальнодержавної системи моніторингу навколишнього природного середовища: стану повітря, поверхневих і ґрунтових вод, ґрунтів. Мабуть, з останніми подіями – пиловими бурями, пожежами в екосистемах – найбільш актуальне питання – це моніторинг атмосферного повітря.

-- Так, більше довіряють сайту швейцарської компанії з виробництва датчиків.
-- З чим це пов'язано? З тим, що загальнодержавна система моніторингу вкрай застаріла. Центральна геофізична обсерваторія має свої пости спостереження, вони встановлені ще за радянських часів, оперативного та постійно діючого актуального моніторингу немає. У місті Києві я почав працювати над цією проблематикою близько двох років тому, і наразі сформована концепція муніципальної системи моніторингу атмосферного повітря. І перші стаціонарні пости з 24, які ми запланували, запрацюють вже цього року. Ми відвідали кілька європейських країн, працювали зі словаками та фінами. Це будуть пости в Дарницькому та Дніпровському районах. Загалом система покриє все місто. Спостереження буде вестися за багатьма параметрами, починаючи від пилу, діоксиду сірки, діоксид азоту – основні параметри, які передбачені відповідними директивами Євросоюзу. Здійснюватиметься майже моментальний моніторинг: інформація потраплятиме у відкриті системи – потім на смартфони, і на комп'ютери. Кожен громадянин у відкритому доступі зможе побачити достовірні данні. Інформація побутових датчиків, газоаналізаторів, облаштованих просто на балконі – це не те, що потрібно. Бо викурив сигарету – і все: помираємо, інформація пішла по інтернет-ресурсах, паніка, страх. Насправді ж, коли волого або йде дощ, такі побутові датчики "плутають" крапельку води з мікрочастинкою пилу. У той же час потрібно дуже оперативно та системно інформувати населення, коли рухається пилова буря, або повітряні маси з пожеж в екосистемах в Житомирській області, в Чорнобильській зоні. На це відповіді має дати загальнодержавна система моніторингу.
Окрім постів спостереження в Києві працюватиме мобільна лабораторія також.
Перед собою ставлю питання функціонального спрямування роботу Державної екологічної інспекції та лабораторно-інструментальний контроль по нагляду за станом забруднювачів та джерелами забруднень. Мобільна лабораторія зможе поїхати до джерела забруднення, наприклад, заводу "Енергія" або Дарницької ТЕЦ. Я мав практику роботи з таким підприємствами-великими забруднювачами.
Фактично Київ – це Україна в мініатюрі. В столиці є і об'єкти природно-заповідного фонду та ліси – 32 тис. га: вони входять в адміністративні межі міста. Тож для Києва актуальні питання несанкціонованих вирубок, всихання і відновлення лісів, пожежі. Я, за час своєї роботи, координував три лісопаркових господарства, слідкував, як утримують лісові масиви навколо міста. Було запроваджено єдиний облік деревини – всі рубки в лісах були чіповані та внесені до загальних відкритих баз даних онлай. Щодо об'єктів природно-заповідного фонду, то це єдиний нацпарк у місті в Україні – Голосіївський (10 тис. га) і решта об’єктів. За період моєї роботи начальником Управління ми змогли збільшити відсоток об'єктів природно-заповідного фонду в місті Києві з 20% до 27% від загальної площі міста – плюс сім відсотків за чотири роки! Для прикладу, у Лондоні тільки 2%, в Амстердамі – 8% площі – це об’єкти ПЗФ, тобто захищені охоронними зобов’язаннями, не можуть бути забудованими, бо містять або червонокнижні рослини або флору і фауну з Бернської конвенції. В цілому по Україні ПЗФ становить близько 8%.
Дані території і їх охоронні зони в Києві захищені від забудови і від інших зазіхань законом України про природно-заповідний фонд. Тепер змінити їх призначення неможливо як політично, так і юридично чи організаційно-технічно.
Повертаючись до питання про завдання, що стоять переді мною, думаю, що на середньострокову перспективу план дій буде узгоджений вже за результатами першого етапу роботи, моїми підготованими і наданими пропозиціями, що потрібно змінювати. Перший крок – розробка стратегії екологічного контролю та плану заходів роботи Держекоінспекції на найближчі терміни. Поки що мені дали можливість підготувати такий план. Сподіваюся, що протягом місяця я затверджу його у профільного міністра і у прем’єр-міністра.
Серед напрямків роботи, важливим, звичайно, є боротьба з корупцією. Орган, на жаль, прийнятий з досить негативним іміджем, як схильний до корупції.

-- Ваш попередник Фірсов казав, що йому довелося змінити 85% складу керівників.
-- Дійсно, певні системні реформи стосовно публічності, прозорості і ротації в кадрах були започатковані попереднім керівником і я особисто йому за це подякував. Але якщо рішення було прийнято (про зміну керівника – ІФ) то, мабуть, це аргументовано зверху.

-- А ви з Фірсовим зустрічались? Була якась передача справ, як це відбувалося?
-- Передача справ відбулася тут (в кабінеті голови Держекоінспекції – ІФ). Ми зустрілися вперше. Він попросив задовольнити його заяву про звільнення за власним бажанням. Я щиро подякував Єгору Павловичу за суттєві кроки до реформ – і кадрові, і роботу з громадськими організаціями.
Але великих досягнень у роботі з нормативно-правовою базою, на чому також було поставлено акцент, не було. Не ухвалені ті чи інші постанови, законодавчі ініціативи, які мали би бути основними для Державної екологічної інспекції. Це закон про державний екологічний контроль, закон про відходи, ще ряд підзаконних нормативно-правових актів. Тому таке (кадрове – ІФ) рішення було прийнято в комплексі.
Я подякував і ми домовились спілкуватися з ним, як з громадським діячем.

-- Поки буде заново створюватися Мінекології, Держекоінспекція візьме на себе частину функцій із законо- та нормотворчості? Бо, я так розумію, що стандартна ваша функція – це орган нагляду. Основний інструмент впливу – штрафні санкції, а розробник політики – міністерство.
-- В нас чітко розділені повноваження і функції – і де-факто, і де-юре: міністерство формує державну політику у сфері екології природного навколишнього середовища, а ми, як центральний орган виконавчої влади, реалізуємо державну політику з нагляду та контролю. І я хотів би, щоб ми і діяли в межах цих повноважень.

-- Але ви будете вносити свої пропозиції до законопроектів, що назвали вище, які міністерство буде подавати на Кабмін?
-- Так. І ще підтримувати законопроекти і працювати з ними в комітеті Верховної Ради з питань екологічної політики. Закони приймаються або із ініціативи уряду, або з ініціативи народних депутатів. Я хотів би на цьому зробити великий акцент і знаю, як це робиться із залученням експертів, фахівців і громадських організацій до обговорення і прийняття законів врешті-решт.

-- Пан Фірсов в одному зі своїх інтерв’ю казав, що бачив своє завдання працювати з найбільшими забруднювачами. Майже за кожним з них стоїть якійсь олігарх та великі інтереси, а отже постійно доводиться вступати в конфлікти. Хоча й на місцевому рівні вистачає конфліктів? Ви готові до цього? На чию політичну підтримку очікуєте?
-- Звичайно. Працювати з найбільшими топ-забруднювачами є також моїм завданням: прозоро, відкрито, без жодних зобов'язань перед якимось фінансовими промисловими групами чи політичними діячами. У мене немає таких і мені їх не нав’яжеш. Я готовий до того, що в межах чинного законодавства та своїх повноважень буду зобов'язувати будь-які підприємства модернізуватися, не здійснювати шкідливих викидів у навколишнє середовище. Якщо є порушення, то будемо їх штрафувати, максимально робити все, щоб вони замислились над тим, як позбутися цих шкідливих викидів: встановлювати фільтри, очисне обладнання, переобладнуватися, модернізуватися. Це стосується багатьох підприємств, які ще за радянським принципом на радянському обладнані працюють, але певні інспектори, які з року в рік їх перевіряли, отримували там хабаря і ситуація не змінювалася.

-- В Держекоінспекції на керівних регіональних посадах працює принцип ротації, як у правоохоронців або митників?
-- Я хотів би. Але, на жаль, за моїми даними, з року в рік одні й ті ж самі підприємства перевіряють одні й ті самі інспектори…
Якщо говоримо про ротацію, то окрім найбільших забруднювачів, за якими дійсно треба пильнувати, є ще величезна кількість суб'єктів господарювання, які просто не включалися в перевірки. Необхідно їх включити і спрямувати державних інспекторів на ці нові підприємства. Сьогодні з ними немає контакту, але там є, можливо, проблеми екологічного характеру. Така ротація планових перевірок є необхідною, і це одне із моїх завдань в певних регіонах.

-- Під час зустрічі з прем’єром або з підприємствами чи обговорювалася тема якихось екологічних послаблень на період карантину? Мовляв, ми все зробимо і покращимо, але трохи пізніше, а зараз не чіпайте нас, дайте можливість працювати, зарплати сплатити, закупити маски, ШВЛ-и. А екологія – це вже пізніше.
-- Моя особиста думка така, що правосуддя – воно сліпе. У мене є закон і я дію в його межах. Маски, заробітна плата – це добре, але мій пріоритет – це чисте довкілля. Тобто до кожного підприємства підхід однаковий. Це порядок проведення перевірок, методика нарахування збитків, реальний стан справ, лабораторні дослідження по якості – це виключно технічна робота прозорого відкритого інспектора. У результаті якої або припис усунути порушення в відведений термін, або постанова про накладання штрафу. І все. Тому тут я не маю, на жаль, як державний службовець вибору, і від кожного буду вимагати не вступати в такі перемовини.

-- Пан Фірсов знову ж таки, ставив собі в заслугу, що за його керівництва Держекоінспекція майже вдвічі, на 78%, збільшила обсяг штрафів – до 588 млн грн за чотири місяці. Щоправда, сплачено було всього 35 млн грн, але це також в 2,3 рази більше. Я так розумію, що ця сума не буде скорочуватися через карантин?
-- Кількісний і якісний показник по штрафам, звичайно, буде одним із КРІ. Але я б хотів все-таки донести до кожного мого колеги-виконавця, що наша мета – не обсяг збитків, штрафів та їх нарахування, наша мета – це чисте довкілля. Тобто, якщо інспектор буде фахово та якісно перевіряти протягом кількох років, не буде зайвих викидів в атмосферне повітря, не буде скидів у воду і інших порушень, тоді це буде нуль штрафів. Це означає, що підприємство модернізували, воно працює якісно і не шкодить здоров'ю людей та екології. От це і є мета.

-- Мета зрозуміла, але як її досягти?
-- Однозначно будуть нараховуватись штрафи. І треба, щоб вони надходили до бюджету, щоб не було як ви сказали – 588 млн грн нарахували і 35 млн грн надійшло, і навіть те, що стягнуто, ще може піти у зворотному порядку, бо, на жаль, є практика відсуджування грошей підприємствами. Саме тому я звернувся до ряду контролюючих органів, в тому числі до Держаудитслужби України, щоб перевірити реальний стан справ, який я приймаю, в тому числі – економічну частину: стан фінансово-господарської діяльності. Звернувся також до Нацагентства із запобігання корупції стосовно перевірки декларацій.

-- Скільки взагалі людей працює в Держаудитслужбі? (Держекоінспекції)
-- У центральному апараті 110 чоловік і близько двох тисяч в територіальних підрозділах.

-- А скільки серед них інспекторів?
-- У кожному територіальному підрозділі є інспектори по тих чи інших напрямках: по напрямку відходи – один інспектор, атмосферне повітря – інший, тварини, рослини, природно-заповідний фонд, водні ресурси, а також надра – свої. Кількість людей – це також величезна проблема, над якою потрібно працювати. Тому наче немало людей працює, а в той же час це, на всю Україну, на всі ці напрямки – недостатньо. І головна проблема не в кількості людей, проблема – в належному фінансуванні.

-- Я читав, що інспектори заробляють щось біля 6 тис. грн. Важкувато мені уявити людину, яка приходить з такою зарплатою виписувати мільйонні штрафи.
-- Виписувати мультимільйонні штрафи і утриматись від корупційних ризиків можна. Але проблема є: за 8 тис. грн на місяць виписувати мільйонні штрафи, і тут складно утриматись від корупційних ризиків. Я буду працювати над збільшенням заробітної плати, це одне з найголовніших завдань. Загалом це і питання матеріально-технічної бази, тому що техніка і лабораторний контроль застарілі, немає навіть чим заправити машину інспекторам, за браконьєрами, що мчать на швидкісному катері, доводиться плисти на грібному човні, і т.д., і т.п. Але "дорогу осилит идущий": я знаю, як це робити, бо маю бюрократичний досвід на державній службі більше ніж 10 років. Я знаю, як достукатися до певних кабінетів, як відстояти, просити, вимагати перед Мінфіном, іншими міністерствами, відомствами. Як досягнути того системного підходу, щоб структура, за яку я відповідаю – Державно-екологічна інспекція, розвивалась.

-- Один з варіантів, який час від часу пропонують щодо зарплат, це спрямовувати на них частину штрафів.
-- Наразі я буду працювати над тим, щоб це питання можна було реалізувати. Це взагалі було б ідеально, щоб в нашій структурі була мотивація більше дати показників, а певний відсоток йшов би на самозабезпечення. Тобто не вимагати кожного разу з бюджету, а мати реальну можливість витрачати кошти на обладнання, заробітні плати, модернізацію та розвиток. Цього на сьогоднішній день немає. Така модель, на мою думку, ідеальна.

-- Як ви будете працювати з регіонами? Уявимо ситуацію: завтра ви зупиняєте підприємство через порушення, а воно свої зарплатами забезпечує половину місцевого бюджету через податок на доходи фізичних осіб. Як інспектору у регіоні уникнути тиску з боку місцевої влади? А може взагалі віддати це їй на відкуп, щоб вони самі встановлювали цей баланс щодо роботи та екології. 
- Перше – це організувати комунікацію. Я обов'язково хочу спілкуватися зі всіма губернаторами. Це виїзні наради, виїзди по основним проблемним точкам у кожний регіон. Я хочу особисто їх побачити, поговорити, комунікувати з губернатором, профільними структурами стосовно моєї сфери відповідальності, їх відношення до наших працівників на цій території. Бо результату можна досягнути за рахунок консолідації органів державної влади.

-- Коли я говорю про місцевий рівень, то маю на увазі не стільки рівень держадміністрації, як рівень місцевої влади.
-- На сьогодні досить багато підрозділів органів державної влади, які частково дублюють повноваження один одного. Законопроект №3091 "Про державний екологічний контроль", який зареєстрований в Верховній Раді, – це основний проект, який спрямований на те, щоб нівелювати дублювання функцій. Це такі структури, як Держводагентство, Держрибагентство, Держлісагентство, Держгеокадастр, Держгеонадра. Всі вони десь дублюють функціонально Державну екологічну інспекцію.

-- Але екологічний контроль залишатиметься на державному рівні, чи його можна опустити на рівень громад? Якщо МАФ викидає якісь відходи на вулицю, то цим же не Держекоінспекція має займатися? От ТЕЦ-5 чи ТЕЦ-6 то вже ваша відповідальність. Як тут поділити відповідальність, де межа?
- Ми маємо займатися загальним контролем і наглядом, а за відходи відповідають органи місцевого самоврядування. Але якщо те чи інше звалище по припису не ліквідується, а це їх повноваження ліквідувати, ми нараховуємо збитки. Якщо це приватна особа, принцип той самий: припис для усунення правопорушення, а після цього реакція щодо нарахування збитків та штраф.

-- Але великі підприємства – то вже напрям Держекоінспекції?
-- Так. Підприємства першої групи – це вже топ-забруднювачі.

-- За міністра Олексія Оржеля Мінекоенерго почало публікувати перелік ТОП-100 забруднювачів.
-- Це дуже добра справа. Ми також будемо працювати з усіма. Але загалом суб'єктів, які здійснюють свою діяльність у нашій юрисдикції, сотні тисяч.

-- Ви ж не можете займатися сотнею тисяч?
-- Відразу такою кількістю – ні. Більша частина підприємств не перевірялась ніколи, бо Державна екологічна інспекція займалася лише 5% від всього переліку. Необхідно корегувати і щороку готувати цей перелік і план перевірок відповідно.

-- А хіба не варто спочатку закінчити з тими, хто найбільше забруднює? Я взяв той перелік Мінекоенерго: металургійні та гірничо-збагачувальні комбінати, ТЕС, водоканали. Бо малий та середній бізнес, коли ви до нього завітаєте, справедливо запитає: ви чого до нас прийшли, коли он там труба димить, яку видно з будь-якого району міста.
-- Це теж важливо, безумовно, ми будемо працювати з найбільшими забруднювачами, але планові перевірки, що робить Державна екоінспекція в регіонах, ми переглянемо на предмет того, щоб охопити максимальну кількість нових підприємств, які взагалі не перевірялись.

-- З 19 травня, завдяки перемозі в суді, у вас з‘явилася можливість поновити перевірки та накладати штрафи за викиди в атмосферне повітря. Як цим скористаєтесь?
-- Це велика перемога. Бо було відновлено методику з нарахування збитків за викиди в атмосферне повітря, яка з 2018 року була скасована. Звичайно, ми цим інструментом будемо користуватися. Якщо будуть cпроби її (перемогу) оскаржувати, будемо відстоювати.
Але таких питань, як штраф за недопуск Державної екологічної інспекції на підприємство у 750 грн, ще багато, тож методики по різних напрямках потрібно переглядати і оновлювати далі.

-- Ви це можете зробити на своєму рівні, чи це треба змінювати законом?
-- Методики затверджуються постановою Кабінету міністрів і окремими законами, такі як закони "Про відходи", "Про державний екологічний контроль" - чітка робоча вертикаль.

-- В цьому році мали приклад, коли Рада на порядок підняла штрафи та навіть ввела кримінальну відповідальність за паління стерні. Щоправда, для цього довелося чекати, коли вже в Києві не можна було дихати. За вашими розрахунками, наскільки треба піднімати штрафи, щоб вони стали дієвими по вашому відомству? І, з іншого боку, щоб підприємства могли і готові були їх сплатити, а не заходили в суд в багаторічний процес. Як от Маріупольський меткомбінат ім. Ілліча сплатив в цьому році 10 млн грн.
-- Це добре, що вони заплатили. Головне відстояти позицію, щоб вони їх не стягнули з бюджету у зворотному напрямку. Такі спроби можуть бути.
І штрафи мають бути збільшені в рази. Самовільна забудова на Трухановому острові – це центр Києва – це 600 гривень штраф за 10 соток землі! Можна щороку платити… Взагалі немає про що говорити. Однозначно ці штрафи треба буде переглядати і піднімати в рази. Але зараз не хотів би казати про конкретні цифри, тому що має бути диференційований підхід по напрямкам. Ми це опрацюємо в команді з юридичним підрозділом, і будемо в публічному просторі вже інформувати.
Має бути потужна юридична робота. На жаль, досі вона не на дуже високому рівні. Потрібно дуже посилити позицію саме правового лобіювання та правового відстоювання.

-- Коли президент Зеленський прийшов, то одним з перших конфліктів з промисловцями був екологічний конфлікт СБУ з "АрселорМіттал Кривий Ріг". Зрозуміло, на чию політичну підтримку розраховували в СБУ. На чию політичну підтримку розраховуєте ви на цій посаді? В Києві у вас був мер Кличко, який вирішує конфлікти, коли вони заходять в глухий кут.
-- Я наразі працюю в системі органів державної виконавчої влади. Звичайно, сподіваюся на підтримку моїх повноважень по вертикалі, починаючи від президента України Володимира Олександровича Зеленського, прем’єр-міністра Шмигаля Дениса Анатолійовича і потім міністра. Звичайно, хотілось би мати підтримку своїх ініціатив від органів, що формують державну політику у цьому напрямку. Але, ще раз повторюсь, це не політика політичних сил чи політичних партій, а політика посадових осіб і органів державної влади. Я буду діяти, виходячи саме з цих параметрів, і до себе хотів би такого ставлення, як до управлінця з певними чіткими показниками професійної діяльності.

-- Я трохи не про це. Ось, наприклад, сьогодні Фонд держмайна втретє чи вчетверте замінували в намаганні зірвати зміну керівника "Центренерго". До кого в подібних ситуаціях будете звертатися ви, бо й у вас подібні ситуації можливі?
-- Звичайно, бо я буду заходити на великі підприємства, за яким хтось десь стоїть. Я дуже розраховую на таку підтримку своєї діяльності з боку вертикалі влади і буду відстоювати свою правоту перед керівництвом, починаючи з президента.

-- Питання про Морську екологічну інспекцію. Портовики кажуть, що за останні чотири-п’ять місяців, нарешті, вдалося зменшити кількість поборів, не повністю прибрати проблему, але суттєво зменшити. Я давно працюю в журналістиці, але насправді на всіх зустрічах Європейської бізнес-асоціації, Американської торгівельної палати найбільше скарг щодо екологічних інспекцій саме на Морську екологічну інспекцію. Учасники ринку побоюються, що після того, як Фірсов залишив посаду, проблема повернеться. Що ви їм скажете, чим заспокоїте?
-- Дійсно, спілкуючись в екологічній сфері, чув, що там був жах з точки зору корупції інспекторів. Морську екологічну інспекцію називали сомалійськими піратами. Тому, мабуть, і було прийняте рішення про ліквідацію Азовської та Чорноморської інспекцій. І зараз функціонал перевірок морських суден розподілений між п’ятьма областями: це дві азовські області і три південні області на березі Чорного моря, але інспектори не працюють в прибережно-захисній смузі. Так бути, на мою особисту думку, не може. Звичайно, це має бути прозорий механізм, це має бути некорумпований державний екологічний інспектор, і він має працювати.
Наприклад, та ж Одеса, де система зливово-стокової мережі без очистки надходить до акваторії Чорного моря. Або коли в порту "Південний", або в Миколаївської області танкери скидують баластні води прямо в акваторію Чорного та Азовського морів – там не те що флора і фауна не виживе, там купатися і відпочивати людям шкідливо. Тож екологічний нагляд та контроль там має бути забезпечений. Цю функцію держава має реалізувати. Механізм я напрацюю такий, щоб із контролем не повернулися "сомалійськи пірати".

-- Ви консультуватиметься з цього приводу із галуззю?
-- Так, ми працюватимемо із Адміністрацією морських портів України щодо протоколів взаємодії з прикордонниками, з портами, тощо.
Щоб державні екологічні інспектори, повторюю, незаангажовані, некорумповані, могли забезпечувати функцію державного нагляду і контролю за тим, щоб не наносилися збитки акваторії. Щоб теж не було так, щоб портовики тільки лобіювали певні свої економічні інтереси.

-- Ви вважаєте, що маятник сильно гойднувся в інший бік?
-- Так, я вважаю, що має бути певний баланс в напрямку того, щоб море було чистим. Я зроблю все для того, щоб так і було.
Будемо спілкуватися з екологічними організаціями. До речі, в загальному обсязі всіх зареєстрованих громадський організацій майже третина – це екологічна сфера діяльності.

-- В який перший регіон поїдете? В Кривий Ріг?
-- Ні, мабуть, першим буде південь. В Кривому Розі в нас вже є представник – створений відділ Державної екологічної інспекції. Я звичайно його відвідаю, подивлюся, чим займаються. Але сьогодні найбільше питань, які потребують напрацювання стратегії та дорожньої карти, це, в основному, прибережна Чорноморська зона. Наразі погода хоч і не сприяє пляжному сезону, але питання стану прибережно-захисної смуги і акваторії, якісних показників води дуже важливі.

-- В цьому році у зв’язку з перекритими кордонами навантаження може бути ще більшим?
-- Так, тому треба взяти під особливий контроль питання по незаконним врізкам та незаконним скидам, по портам – всьому тому, що буде прямо впливати на стан води у Чорному та Азовському морях.
Візьмемо приклад – система каналізацій і сточних вод в місті Одеса. Проект глибоководного скиду, який багато років фінансувався з державного та місцевих бюджетів, не введений в експлуатацію до цього часу. Проблема в тому, що зливо-стокова мережа, "лівньовка", скидується прямо в Чорне море в прибережній смузі. Існує також техногенна і екологічна небезпека від того, що в Хаджибейський лиман зливаються всі сточні води Одеси. Необхідно завершити і ввести в експлуатацію цей глибоководний злив. Це 4 кілометри пластикових труб, які колись були замовлені і закуплені у Норвегії, та вже навіть встановлені. Треба дофінансувати станцію переключення і насосну станцію, ввести в експлуатацію. Це дозволить зняти небезпеку техногенної катастрофи, щоб Хаджибей не залив всю Пересип – частину Одеси з трьохсоттисячним населенням. І в той же час вирішити питання, щоб ливневу систему запустити через систему очистки у Хаджибей і відвести звідти частину стічних вод в Чорне море на дистанцію в чотири кілометри, як це дозволяється Європейською конвенцією. Це нормально з точки зору екології і чинної нормативно-правової бази.
Я буду працювати над тим, щоб добитися максимально швидкого вводу в експлуатацію глибоководного випуску і нової системи очистки стічних і зливових вод міста Одеса. Добиватися перед обласною державною адміністрацією, міською владою і, якщо буде необхідно, залучати для цього підтримку уряду.

-- Зараз хороший час для регіональних екологічних проектів, бо місцеві вибори заплановані на кінець жовтня. Це можна використати, як додатковий важіль.
-- Подібні проблеми, на жаль, існують в кожному регіоні, на які повинна впливати екологічна державна інспекція. Ми будемо їх піднімати на високий щабель.