Сегодня, 19 марта, отмечает свое 89-летие украинская поэтесса и писательница Лина Костенко. Ее произведения были переведены на многие языки мира, поэтому она известна не только в Украине. Лина Костенко непубличный человек. Она живет в Киеве.

Авторству талантливой писательницы и поэтессы принадлежат не только стихи и проза, но и мудрые высказывания и мысли, которые давно цитируют украинцы.

Лина Костенко

О войне и российской агрессии

Пронзительные слова Лина Костенко написала на форзаце одной из своих книг, отправленных в зону ООС на Донбасс. В них она ярко описала того, кто творит беды в нашей стране.

«І жах, і кров, і смерть, і відчай, І клекіт хижої орди, Маленький сірий чоловічок Накоїв чорної біди. Це звір огидної породи, Лох-Несс холодної Неви. Куди ж ви дивитесь, народи?! Сьогодні ми,а завтра – ви».

Популярные статьи сейчас

2000 л.с. и максималка в 300 км/ч: в Сети показали самый быстрый "горбатый" Запорожец

День, когда нужно сохранять спокойствие: гороскоп для всех знаков Зодиака на 9 мая

Есть на каждой кухне: назван топ продуктов, которые ошибочно считаются полезными

Пополняйте запасы прямо сейчас: в Украине могут подорожать спиртные напитки – что прибавит в цене  

Все новости

Об Украине и украинцах

А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.

Звичайно ж, Гоголь — це російський письменник, але це — український геній.

І щось в мені таке болить, що це і є, напевно, Україна.

Починаю розуміти, чому Людовік XIV сказав: «Держава — це я». Так, держава — це я, а не те, що вони з нею зробили. І якби кожен усвідомив, що держава — це він, то досі у нас вже була б достойна держава.

Буває, часом сліпну від краси. Спиняюсь, не тямлю, що воно за диво, — оці степи, це небо, ці ліси, усе так гарно, чисто, незрадливо, усе як є — дорога, явори, усе моє, все зветься — Україна. Така краса, висока і нетлінна, що хоч спинись і з Богом говори.

Розп’ято нас між заходом і сходом, Що не орел — печінку нам довбе. Зласкався, доле, над моїм народом, Щоб він не дався знівечить себе!

Коли держава говорить кийками, сперечатися з нею важко.

Мужчини імперських націй мислять категорією сили. Мужчини поневолених, але гордих націй мислять категоріями свободи.

Вночі скриплять вози. Переселенці їдуть. Світ за очі, покидавши своє. Шукати Україну в Україні. десь має ж бути, десь вона та є!

О жизни и ее смысле

Людям не те що позакладало вуха – людям позакладало душі.

Огидна річ – наша терплячість. Наша звичка відмовляти собі у всьому. Так все може відмовитися від нас.

Кожному поколінню сняться свої кошмари.

Жах не в тому, що щось змінеться, — жах у тому, що все може залишитися так само.

Я нічого не боюся. Я боюся тільки причетності до ідіотів.

Проблеми ж — як божевілля. Буйних ще можна вилікувати, а тихопомішані — то вже навік.

А секунди летять. Отак можна вмерти й нічого не встигнути. Встигаєш тільки втомитися.

Нам треба жити кожним днем. Не ждать омріяної дати. Горіть сьогоднішнім вогнем, Бо «потім» може й не настати.

Об истории и уроках, которые она нам преподает

Вічна парадигма історії: за свободу борються одні, а до влади приходять інші. І тоді настає лукава, найпідступніша форма несвободи, одягнута в національну символіку, зацитькала національним пафосом, вдекорована атрибутами демократії.

У нас на кожну проблему можна лягти й заснути. Прокинутись через сто років – а вона та сама.

Йдемо по колу, як сумирні конячки в топчаку історії, б’ючи у тій самій ступі ту ж саму олію.

Ми думаємо, що це у нас шляхетна толерантність, а це у нас воляче терпіння.

Об украинках

Важко любити розумну жінку. Завжди боїшся впасти у її очах. Жінка втрачає на інтелекті, лише коли вона кохана. Так що бажано підтримувати в ній цей стан.

Жінки довше переживають образу, незалежно від того, вони образили чи їх ображено.

… жінка — як музика, її можна любити, навіть не дуже розуміючи.

Пристрасть — це натхнення тіла, а кохання — це натхнення душі. Любов як функції геніталій залишмо приматам. Мені потрібен космос її очей.

Напомним, портал Акценты сообщал о том, что Юрий Луценко дал большое интервью, в котором рассказал о своем пути к должности министра внутренних дел и далее, а также о цитатах Лины Костенко, которые его сопровождали на протяжении всей карьеры.