Боротьба за Жуків острів: прокуратура спробує вигнати Павла Рябікіна з заповідної землі

Про це пише видання Київвлада.

Серед іншого, правоохоронці стверджують, що орендар – ЖБК “Совські ставки”, використовує її не за цільовим призначенням – замість “об'єктів транспортної інфраструктури” там розміщена одна з будівель пляжного клубу “Маячок”, розташованого поруч. Від результатів судового спору, ймовірно, залежить доля житлового комплексу, який кооператив планує побудувати на цій та сусідній ділянках. Але наразі складно прогнозувати, чи матимуть прокурори якісь успіхи – протягом останнього десятиріччя вони вже двічі програвали в судах, намагаючись оскаржити відвід цієї землі.

Однією з підстав для “вигнання” кооперативу прокурори називали те, що дана територія де-факто входить до складу заказника “Жуків острів”, де заборонена господарська діяльність. Цілком можливо, причиною провалів є те, що і за ЖБК “Совські ставки”, і за “Маячком” стоїть персона Павла Рябікіна – ексзаступника Віталія Кличка у КМДА, ексголови Митної служби та ексміністра з питань стратегічних галузей промисловості.

Як стало відомо, на початку квітня 2023 року Обслуговуючий житлово-будівельний кооператив індивідуальних забудовників приватних житлових будинків (ЖБК) "Совські ставки" направив до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу по справі №910/234/21.

Вказаний кооператив має наміри оскаржити “програшне” для себе рішення Господарського суду Києва від 23 березня 2023 року. Відповідно до нього служителі Феміди розірвали договір оренди земельної ділянки на вул. Лютневій, 58-А, 58-В в Голосіївському районі Києва площею 5,3 га (кадастровий номер – 8000000000:90:332:0055), який було укладено між ЖБК “Совські ставки” та столичною міськрадою. Позивачем у цій справі виступає Київська міська прокуратура.

У зв'язку з тим, що судові спори та скандали навколо цієї землі тривають вже більше десятиріччя, KВ вирішила проаналізувати дану історію.

Цінна земля

29 квітня 2010 року Київрада рішенням №788/4226 погодила передачу ЖБК “Совські ставки” двох земельних ділянок на вул. Лютневій, 58-А, 58-В загальною площею 15,7 га для житлового будівництва та облаштування лінійних об'єктів транспортної інфраструктури. Більшу ділянку площею 10,4 га кооперативу було передано у власність (для житлової забудови), меншу – площею 5,3 га – в оренду на 25 років (для облаштування лінійних об'єктів транспортної інфраструктури; це саме та ділянка, право на яку ЖБК “Совські ставки” намагається наразі відстояти в суді).

Цей землевідвід здійснювався у тому числі за рахунок ділянок, які на той час знаходилися в користуванні інших суб'єктів господарювання.

Так, згідно зі вказаним рішенням, міськрада вилучила у ТОВ “Рекреаційно-оздоровчий центр (РОЦ) “Зелений Порт” 11,1 га землі (компанія орендувала її в столичної громади з 2005 року), а у ТОВ “Будівельна компанія (БК) “Макрос” – 3,2 га землі (у рішенні зазначалося, що ця земля була орендована на підставі рішення Господарського суду Києва від 24 липня 2008 року). Вказані компанії офіційно не заперечували, щоб у них забрали землю. Крім того, ще 1,3 га землі ЖБК “Совські ставки” отримало з міських земель, не наданих у власність чи користуванні.

Також відповідно до рішення про відвід ділянок згаданому кооперативу, Київрада виключила частину переданої йому землі площею 3,38 га з переліку територій лісів та лісопарків – задля цього було вирішено внести відповідні зміни до Програми розвитку зеленої Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста.

Протягом 2011-2014 років оскаржити цей землевідвід в порядку адміністративного судочинства намагалася прокуратура Києва – правоохоронці вимагали визнати протиправним і скасувати вищезгадане рішення столичної міськради.

В обґрунтування своїх вимог прокурори зокрема вказували на те, що на ділянки, які були передані ЖБК “Совські ставки”, не було затверджено план земельно-господарського устрою, а також на те, що на землях зелених зон не допускається розміщення будівель та комунікацій, “які не передбачені для відпочинку, занять спортом та обслуговування лісового господарства” (мова йшла саме про ту частину землі площею 3,38 га, яку виключили з території лісів).

Також правоохоронці висловили сумніви стосовно законності передачі частини землі площею 3,2 га, про яку мова йшла вище. Так, вони вказували на те, що рішення столичного госпсуду, на яке Київрада посилалася при здійсненні землевідводу на користь ЖБК "Совські ставки", насправді на той час вже було нечинним. Зазначалось, що 11 листопада 2008 року цей судовий вердикт було оскаржено в апеляційній інстанції, а тому де-юре служителі Феміди відмовили ТОВ “БК “Макрос” у визнанні права оренди. Відповідно, на думку прокуратури, столична міськрада за невідомих обставин “отримала згоду неналежного землекористувача”.

Втім, ці та інші аргументи прокуратури не переконали служителів Феміди – 30 липня 2014 року Вищий адмінсуд відмовив правоохоронцям у задоволенні їхніх вимог.

Зазначимо, що ЖБК “Совські ставки” отримало свідоцтво на право власності на землю площею 10,4 га лише незадовго до завершення вищезгаданого судового спору – в липні 2014 року. У свою чергу, договір оренди ділянки площею 5,3 га між Київрадою та вказаним кооперативом було укладено вже після закінчення цього “раунду” судів – 3 жовтня 2014 року.

Незважаючи на невдачі в судах, столична прокуратура не здалася, і на початку 2015 року ініціювала нову справу щодо “вигнання” ЖБК “Совські ставки”. Тоді правоохоронці подали до Господарського суду Києва позов щодо визнання незаконним і скасування рішення міськради №788/4226 від 29 квітня 2010 року, визнання недійсним договору оренди однієї частини землі та, скасування державної реєстрації прав на іншу, визнання відсутності права користування землею тощо.

Одним із головних аргументів прокуратури стало те, що спірна ділянка входить у межі ландшафтного заказника місцевого значення “Жуків острів”. Мова йшла про те, що Київрада не мала права передавати цю землю у власність та в оренду для житлового будівництва, адже це суперечить Земельному кодексу України, відповідно до якого на територіях заказників “обмежується або забороняється діяльність, яка суперечить його (заказника) цілям і завданням”. При цьому прокурори висловили думку, що будівництво житлових будинків на цій землі призведе до фактичного знищення вказаного об'єкта природно-заповідного фонду.

Втім, і в цьому випадку правоохоронців спіткала невдача – 6 квітня 2016 року Касаційний господарський суд остаточно відмовив їм в задоволенні позову. Однією з підстав для цього стало те, що “межі ландшафтного заказника місцевого значення "Жуків острів" не встановлені”.

Зазначимо, на час розгляду цієї судової справи загальна площа “більшої” ділянки чомусь була зменшена з 10,4 га до 10,1 га. Крім того, ця ділянка тоді вже була “поділена” на дві ділянки – площею 9,24 га (кадастровий номер – 8000000000:90:332:0048) і площею 0,98 га (кадастровий номер – 8000000000:90:332:0050).

13 серпня 2019 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ЖБК “Совські ставки” Містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування будівництва та обслуговування житлового комплексу з об'єктами громадського призначення та облаштуванням лінійних об'єктів транспортної інфраструктури на вул. Лютневій, 58-А, 58-В.

Даним документом було передбачено, що на вказаних трьох ділянках можна проєктувати зведення будівель висотою до 12 метрів включно. При цьому, чиновники вказали на те, що ця земля перебуває у ландшафтно-охоронній зоні та в межах природно-заповідного фонду, а тому проектна документація майбутнього будівництва повинна бути погоджена з органами охорони культурної спадщини. Також в МУО було зазначено, що ділянки проєктування потрапляють у зону підтоплень природного та техногенного характеру, у зв'язку з чим перед їхньою забудовою потрібно провести заходи з “інженерної підготовки та захисту території”.

Надалі, в грудні 2020 року, прокуратура Києва подала черговий позов щодо розірвання договору оренди землі та зобов'язання повернути її – саме той, по якому нещодавно було задоволено вимоги правоохоронців. І в цьому випадку, як зазначалося вище, прокурори вирішили спробувати повернути громаді лише одну ділянку – площею 5,3 га.

Підставою для цього, на думку правоохоронців, є той факт, що ЖБК “Совські ставки” систематично порушує умови договору оренди в частині своєчасної сплати орендних платежів за користування ділянкою. Мова йшла про борг в сумі 4,9 млн гривень (станом на листопад 2020 року). При цьому, правоохоронці повідомили, що раніше справи щодо заборгованості цього кооперативу перед столичною громадою розглядалися в судах, і відповідно до їхніх рішень ЖБК “Совські ставки” було зобов'язано виплатити ці грошові кошти.

Також у прокуратурі вказали, що кооператив використовує частину цієї ділянки не за цільовим призначенням. Такий факт, мовляв, було встановлено під час обстеження цієї землі, яке в листопаді 2020 року здійснив Департамент земельних ресурсів КМДА. Зокрема, чиновники зафіксували, що на спірній ділянці ростуть зелені насадження, її частина огороджена парканом та охороняється, а також там розміщені кілька тимчасових споруд і цегляна споруда пляжного клубу “Маячок”.

Раніше Господарський суд Києва вже відмовляв прокуратурі в задоволенні цього позову – це сталося 29 листопада 2021 року. При цьому, у рішенні суду зазначалося, що на той час ЖБК “Совські ставки” вже сплатив заборгованість. Після цього правоохоронці програли ще в апеляційній інстанції, але надалі вони добилися повернення цієї справи на новий розгляд до суду першої інстанції – відповідну постанову за скаргою прокуратури 25 жовтня 2022 року виніс Касаційний господарський суд.

Саме такий вердикт послугував причиною продовження цього спору, і поки що прокуратура має успіхи.

Впливовий латифундист

За даними аналітичної системи Youcontrol, ЖБК “Совські ставки” має відношення до неформальної “групи родини Рябікіних”, а ТОВ “РОЦ “Зелений Порт” (ексорендар частини землі на острові Жуків) входить до цієї ж групи. Різниця в цих формулюваннях дуже проста: “відношення” якоїсь компанії до певної групи встановлюється за непрямими зв'язками з тими чи іншими особами, тоді як “членство” в групі – це коли такі особи є засновниками або власниками цієї компанії.

До “групи родини Рябікіна” входить близько двох десятків компаній, які працюють переважно у сфері нерухомості та ресторанного бізнесу. Головними активами цієї групи є вищезгаданий комплекс “Маячок” (включає в себе, серед іншого, яхт-клуб і ресторан), а також ресторан “Sanpaolo” і кафе "Імбир". Ключові особи – Павло Рябікін та його дружина Галина Рябікіна.

Павло Рябікін – політик і чиновник з багаторічним досвідом роботи у чисельних держструктурах. Він був народним депутатом III, IV та VII скликань Верховної Ради (обирався від “Демократичного союзу”, “Єдиної України” та “УДАРу”), заступником міністра транспорту і зв'язку України (2005-2006 роки), послом України в Данії (2009-2010 роки), заступником голови КМДА Віталія Кличка (2014-2015 роки), директором державного “Міжнародного аеропорту “Бориспіль” (2017-2020 роки) та керівником Державної митної служби (2020-2021 роки). Останнім часом Рябікін очолював Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України – на цій посаді він працював з листопада 2021 року по березень 2023 року.

Як повідомлялося раніше, у 2015 році Павло Рябікін називав боротьбу прокуратури проти ЖБК “Совські ставки” не інакше як “шоу-програмою правоохоронних органів” та "не дуже чесним" піаром. Зокрема, він навіть розповідав, що визнання в судовому порядку рішення Київради про цей землевідвід недійсним не тягне за собою автоматичного виконання, адже, мовляв, має бути судовий процес, у якому треба розірвати договір оренди.

Зазначимо, комплекс “Маячок” займає землю, яку в міської громади орендує саме ТОВ “РОЦ “Зелений Порт” – мова йде про ділянку, частину якої Київрада передала ЖБК “Совські ставки”. На території "Маячка" знаходиться футбольне поле, де, як стверджують різні джерела, полюбляв грати зі своїми друзями Сергій Льовочкін – голова Адміністрації президента Віктора Януковича, нардеп VI, VIII і IX скликань Верховної Ради, один із фактичних керівників нині забороненої проросійської партії “Опозиційна платформа – За життя”.

Що цікаво, в 2013 році ЗМІ повідомляли, що 50% комплексу “Маячок” належать другу Льовочкіна – бізнесмену Дмитру Фірташу, який наразі проживає за кордоном та знаходиться під пильною увагою правоохоронців різних країн (в тому числі й США).

Нагадаємо також, наприкінці 2019 року структури із орбіти Павла Рябікіна отримали в своє користування ще одну ділянку на Жуковому острові – на вул. Лютневій, 58-Ж, впритул до комплексу “Маячок”. Тоді Київрада погодила передачу 1,3 га землі в оренду ТОВ “Укррятвод”. На той час цією компанією володіла киянка Валерія Зінченка, чиї батьки – Валерій та Лариса Горюшко – були помічниками Рябікіна у Верховній Раді.

У 2020 році ЗМІ називали Валерію Зінченко помічницею міського голови Києва Віталія Кличка. При цьому, з червня 2020 року офіційним власником ТОВ “Укррятвод” є безпосередньо Павло Рябікін.

Відведення землі цій компанії стало причиною скандалу в сесійній залі Київради. При розгляді цього питання окремі депутати вказували на те, що на ділянці знаходяться будинки, які не могли бути побудовані там законно, адже ця територія знаходиться в прибережній-захисній смузі Дніпра, де можна зводити лише гідрологічні, гідрометричні або лінійні споруди. Але врешті-решт такі аргументи ніяк не вплинули на більшість депутатського корпусу.

Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА – головного архітектора Києва з 1 листопада 2016 року займає Олександр Свистунов.

Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). Раніше, з 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич. Останній з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання.