Редакцію зацікавило, чим саме зумовлені такі дії. Як виявилося, все банально просто. В Інспекції чотири місяці тому змінилося керівництво, а отже змінилися й підходи до роботи. Зокрема, Інспекція зайняла активну позицію щодо наведення порядку в лісовому господарстві регіону, а саме, почала боротися з незаконними рубками на території області та іншими порушеннями природоохоронного законодавства в галузі.
Так, лише за крайні три місяці закарпатською ДЕІ виявлені численні факти зловживань в лісфонді Західного офісу ДСГП «Ліси України». Ось, лише деякі з них.
Масова незаконна порубка на території Лазещинського лісництва філії «Ясінянське лісомисливське господарство», де шкода завдана державі становить близько 32 мільйонів гривень.
Незаконна порубка на території Лавківського лісництва філії «Мукачівське лісове господарство», де шкода завдана державі становить близько 3 мільйонів гривень.
Розпил на мільйони: у Кременчуцькій громаді готують масштабну схему
Ситуація з системами оповіщення досі незадовільна: хто понесе відповідальність
Не буде навіть меддопомоги: чоловіків поставили перед важким вибором
Як зрадник став «волонтером»
Незаконна порубка на території Великоберезнянського та Білоберезівського лісництв філії «Ужгородське лісове господарство», де шкода завдана державі становить близько 4 мільйонів гривень.
І це далеко не все.
Так, за ті ж самі три місяці закарпатською Інспекцією отримано погодження та призначено чотири позапланові перевірки філій ДСГП «Ліси України». Серед них «Ясінянське лісомисливське господарство», «Хустське лісове дослідне господарство», «Мукачівське лісове господарство» та «Свалявське лісове господарство». Не дивлячись на накази Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, якому власне підпорядковане ДСГП «Ліси України», керівництво вищезазначених філій не допустило до перевірки інспекторів.
Взагалі, дивною є позиція керівництва ДСГП «Ліси України», яке фактично саботує будь-які спроби Інспекції щодо здійснення екологічного контролю на території лісфонду Закарпатської області.
Частково такий стан справ можна пояснити тим, що останні кілька років ДЕІ у Закарпатській області майже не здійснювала заходів державного нагляду (контролю) в лісовій галузі, що пов’язано з позицією тодішнього керівництва територіального органу.
Саме Іван Мартин та його багаторічний незмінний соратник Михайло Павлишинець, які більше п’яти років очолювали Інспекцію у Закарпатській області та толерували її бездіяльність, прагнуть повернути свої посади через суди та дискредитацію своїх наступників. Заради цього вони створили коаліцію з лісівниками, які зацікавлені у збереженні статусу кво щодо перевірок їх діяльності.
Отже, звинувачення в сторону Інспекції є сфабрикованими, не мають підґрунтя і є частиною інформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію діяльності новопризначеного в.о. начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області. Аналіз документів, наданих Інспекцією, доводить, що їх дії є прозорими, відкритими та відповідають вимогам законодавства. Самі ж публікації спрямовані на дискредитацію в зв'язку із загрозливою ситуацією у лісовому господарстві Закарпаття. Очевидно, що у зв'язку з активною позицією щодо наведення порядку в галузі лісового господарства, з'явилися спроби замаскувати політичні та адміністративні атаки на репутацію. Це є частиною маніпуляцій і брудних кампаній, спрямованих на відволікання уваги від реальних проблем у лісовій галузі.
