Усього — понад 210 стовбурів, серед яких різні породи. Держава вже втратила майже два мільйони гривень. Розповідаємо, де саме це сталося, хто шукає винних і чим це може обернутися.

Масова вирубка дерев на Коростенщині: що відомо

14 червня екологи, лісники та представники місцевої влади разом обстежили ліси на території Коростенської громади. Вони перевіряли землі, які юридично не закріплені за жодною установою — тобто, «нічийні». І саме тут на них чекало неприємне відкриття.

За результатами перевірки виявили два місця незаконних рубок. І масштаби вражають.

Локація №1: між Коростенем та Іскоростю

Популярні статті зараз

Масштабні атаки на енергетику: українців попередили про важкі часи

На АЗС "ОККО-Драйв" у Києві виявили порушення – екологічна інспекція вимагає усунення

Блогери виклали роботу ППО у Києві: засвітилася дружина наркобариги Інна Воронова та навіть Ксенія Мішина

"Превращаешься в Ларису Долину": Тина Кароль в лифчике показала обвисшие до пупка "сливы"

Все новости

На цій ділянці вирізали 150 дерев. Серед них — дерева різних порід, що мають велику екологічну цінність.

Збитки для довкілля та бюджету — понад 1,6 мільйона гривень.

Локація №2: за межами села Розтяжин

Тут ситуація дещо менша, але не менш тривожна: 63 дерева були знищені без дозволу.

Сума шкоди — понад 240 тисяч гривень.

Разом: понад 210 дерев і 1,9 мільйона гривень втрат

Усього незаконно знищено 213 дерев. Загальна сума збитків перевищує 1 мільйон 900 тисяч гривень. Для довкілля це означає — менше кисню, більше ерозії ґрунтів, втрата середовища для тварин.

Хто відповідатиме?

Як зазначив керівник Поліської екоінспекції Євгеній Медведовський, справа вже на контролі:

«Ми передамо всі матеріали до правоохоронних органів, щоб з'ясувати, хто це зробив і змусити їх відповідати за законом».

Але якщо винних не знайдуть, то відшкодовувати збитки доведеться з бюджету громади. Такі правила прописані в Лісовому кодексі України.

Чому це важливо?

Це не просто "чергова рубка". Це — дзвінкий сигнал, що незакріплені землі стають легкою здобиччю для тих, хто хоче заробити на деревині. А розплачуватися за це можуть усі — через зміну клімату, втрату зелених зон, або ж навіть з кишень платників податків.