Попри ухвалу суду про арешт майна: 14 листопада Державна служба геології та надр України, яку донедавна очолював Роман Опімах, у рекордно швидкий строк переоформила спецдозвіл на здійснення видобутку копалин фірмі Сергія Шапрана. Таким чином, броварський ділок разом із партнером-«рішалою» Володимиром Осіповимпродовжує привласнювати підсанкційні кар’єри і захоплювати видобувний ринок на Київщині.

Ми вже розповідали, як прибуткові активи підсанкційноїбізнес-імперії «Юнігран» на Київщині та Житомирщині вартістю не менше мільярда гривень, замість націоналізації, опинилися у приватній власності. Журналісти проєкту «Схеми» від Радіо Свобода у масштабному розслідуванні розкрили, як бізнес росіянинаНаумця, внесеного до блек-листа РНБО, був через фірми-«прокладки» та схему з кредитуванням переданий броварському ексдепутату і бізнесмену Сергію Шапрану.

40-річний ділок, за інформацією аналітичних платформ, є власником понад 20 компаній, які займаються різними видами діяльності: від обробки деревини та виробництва алюмінію до кредитування та операцій із нерухомістю. Крім того, Шапран обіймав посаду депутата Броварської міської ради і очолював місцевий осередок партії «За майбутнє», яку пов’язують із опальним олігархомКоломойським. Водночас, діловим партнером Шапрана є Володимир Осіпов – одеський депутат від забороненої проросійської ОПЗЖ.

Щоб передати підсанкційні активи Шапрану, була використана мережа новостворених компаній, назви яких частково дублюють назву «Юнігран». Це такі структури, як ТОВ «ЮНІ Стоун Плент», ТОВ «ЮНІ СЕРВІС», ТОВ «ЮНІ ЛОГІСТІК» і ТОВ «ЮНІ ЛЮКС». З 2022 року підсанкційна група компаній, чиї активи підлягали арешту, почала розпродавати майно за заниженими цінами новоствореним компаніям через «треті руки». Таким чином були передані всі ключові активи – від офісів і заводів до автопарку та навіть дрібного інвентарю.

Серед найцінніших підсанкційних активів, на які націлився Шапран – спецдозволи на видобуток копалин. Ідеться, зокрема, про Пинязевицькеродовище на Житомирщині.

Популярні статті зараз

Розпил на мільйони: у Кременчуцькій громаді готують масштабну схему

Найвищий рейтинг серед військово-політичного керівництва у Залужного, Буданова і Зеленського: опитування

Мінус сотні мільйонів у бюджеті країни: правоохоронці розслідують, як нардеп Шаповалов допомагав бізнес-партнеру ухилятися від податків

БФ «Надія» та Валерій Дубіль передали для ГУР військове обладнання й РЕБи

Все новости

Попередній спецдозвіл на користування надрами був виданий ще у далекому 1997 році Державною службоюгеології та надр України на АТ «Малинський каменедробильний завод», що входив до сфери інтересів групи компаній «Юнігран».

Весною цього року Держгеонадра поновила дію спецдозволів, які були зупинені через застосування до власників компаній-надрокористувачів санкцій РНБО, про що стало відомо з наказу Романа Опімаха №123 від 18.03.2024, оприлюдненому на офіційному сайті Служби 22.03.2024 року. Йшлося про чотири кар’єри, серед яких Коростенський, Пинязевицький, Малинський і Коростишівський.

Після резонансного журналістськтого розслідуванні і розголосу, 5 листопада Господарський суд Києва постановив заборонити Держгеонадра вносити зміни до Державного реєстру спецдозволів на користування надрами щодо зміни власника спеціального дозволу, виданого на ім’я АТ «Малинський каменедробильний завод». Крім того, суд заборонив укладати, підписувати та змінювати угоду про умови користування надрами, що стосується цього дозволу, який був наданий для розробки Пинязевицького родовища ще 24 січня 1997 року.

Суперечлива угода про передачу прав на користування спеціальним дозволом була укладена з порушенням Указу Президента №279/2023 від 12 травня 2023 року. Цей указ затверджує рішення РНБО про запровадження санкцій та обмежень.

Раніше, 30 жовтня, цей же суд заблокував спробу продажу Коростенського родовища. Тоді було ухвалено рішення про заборону Держгеонадрам змінювати власника спеціального дозволу, виданого на АТ «Коростенський кар’єр».

Таким чином, столичний Госпсуд зробив важливий крок для повернення під державний контроль активів великого промислового підприємства, яке, ймовірно, займалося незаконною передачею прав на видобуток, порушуючи чинні санкційні обмеження.

Однак у відомстві Опімаха з таким рішенням суду не погодились.

7 і 14 листопада відповідно Державна служба геології та надр України звернулась до Північного апеляційного господарського суду з майже ідентичними апеляційними скаргами, в яких просить скасувати обидві ухвали першої інстанції про заборону внесення змін до держреєструстосовно спецдозволу.

І буквально того ж дня, 14 листопада, не очікуючи навіть на результат апеляції, Держгеонадра погодила відчуження компанією ТОВ «Новел Пром» чотирьох спеціальних дозволів на видобування гранітів на користь ТОВ «Малинська видобувна компанія» і ТОВ «Коростенська видобувна компанія» Сергія Шапрана. Про це свідчить опублікований на офіційному сайті наказ №532 від 14.11.2024 року за підписом т.в.о. голови служби Сергія Дехтяренка.

Чому Дехтяренка? Бо 8 листопада Кабінет міністрів офіційно звільнив Романа Опімаха з посади голови Державної служби геології та надр України – у нього якраз закінчився п’ятирічний контракт.

Примітно, що процедуру з переоформлення спеціального дозволу, яка зазвичай займає тижні, провели в один день і за персональної присутності вже колишнього очільника Держгеонадра Опімаха. Це може вказувати на особисту зацікавленість чиновника у виведенні цінного активу з-під арешту й передачі його до рук структур з орібти Шапрана-Осіпова. І це – досить дивно, адже як голова державної служби, Роман Євгенович мав би передусім дбати про національні інтереси.

Однак, якщо проаналізувати попередню діяльність Опімаха на посаді, багато чого прояснюється.

Роман Опімах був призначений на посаду головиДержавної служби геології та надр України у 2019 році. Водночас, він залишився виконавчим директором Асоціації газовидобувних компаній, що об'єднує та представляє інтереси приватного бізнесу. Як свідчать дані журналістського розслідування, лише у перший рік за каденції Опімаха надходження до державного бюджету за користування надрами скоротились у 20 разів. Однак у самого чиновника з'явилась люксова квартира в Києвівартістю понад 4 мільйони гривень.

ДОчолювана ним Державна служба геології та надр України неодноразово опинялася у центрі скандалів через звинувачення у непрозорих процедурах розподілу спеціальних дозволів на користування надрами. Чиновників відомства часто критикували за численні програші в судах, які ставали наслідком порушень у їхній роботі.

Одним із найвідоміших отримувачів таких дозволів стала компанія «Укрнафта», яку пов'язують із Ігорем Коломойським. Суд виявив, що Держгеонадра порушили процедуру та строки відмови у видачі дозволу, через що компанія через суд домоглася його отримання.

Подібні ситуації виникали і з іншими компаніями. Наприклад, скандально відомою «Бурісмою», засновником якої є скандальний ексміністр Микола Злочевський, або «Голден Деріком», яку пов'язували з колишнім міністром екології Едуардом Ставицьким.

У період суворих карантинних обмежень, пов’язаних із COVID-19, Держгеонадра провели аукціон, на якому за мінімальну вартість – лише 3400 гривень за гектар – було продано дозвіл на дослідно-промислову розробку бурштину в Олевському районі, що викликало нову хвилю суспільного обурення.

А уже серпні цього року Держгеонадра програла суд компанії «Укрнафтобуріння» щодо спецдозволу на розробку одного з найперспективніших в УкраїніСахалінського родовища. Як пвідомив голова правління «Укрнафтобуріння» Олег Мальчик в інтерв’ю Forbes, через восьмимісячний простій «Укрнафтобуріння» без дозволу на видобуток газу держава недоотримала 6 млрд грн податків та дивідендів.

Проте сам Роман Опімах – явно залишився «в плюсах».

Його декларація, подана до НАЗК 17 листопада, рясніє коштовними об’єктами нерухомості. Окрім вже згаданої квартири в Києві за 4 млн грн, придбаної у 2020 році, родина очільника володіє ще трьома оселями у столиці, нежитловим приміщенням, машиномісцем та під час війни орендує житло в Іспанії, де й живуть дружина й донька Романа Євгеновича.

До речі, обраниця Опімаха – Олена – є власницею компанії ТОВ «Дірівер Асошіейтс». Ця фірма зі статутним капіталом у 1000 грн зареєстрована у звичайному житловому будинку і займається «консультуванням з питань комерційної діяльності й керування». За даними фінансової звітності, активи підприємства становлять усього 3900 грн, а доходів воно не має. Тож кого і як консультує структура Опімахів – велика таємниця.

Проте факт залишається фактом: всупереч ухвалі суду і акурат перед закінченням своїх повноважень Роман Опімах таки передав спецдозволи на видобуток копалин на Житомирщині структурам, пов’язаним із проросійськими діячами Шапраном та Осіповим, причому – в обхід держави.

Схоже, тепер він може зі спокійною душею чкурнути в Іспанію? Сподіваємось, компетентні органи, яким небайдужі національні інтереси, цього не допустять. І таки зупинять свавілля з передачею цінних родовищ у сумнівні приватні руки.