Комплаєнс-контроль як формат перевірки на відповідність і дотримання правил поступово займає значне місце в структурі корпоративного управління українського бізнесу різного масштабу, не лише великих міжнародних компаній та банків. У комплаєнсі починають бачити не тільки модне іноземне слово, а й ефективний інструмент мінімізації ризиків, тому варто розглянути це питання детально. Передусім слушно навести такі аксіоматичні твердження:
-
Мета будь-якого бізнесу – отримання прибутку.
-
Ризик – невід'ємна частина бізнесу.
-
Запобігти ризикам дешевше, ніж ліквідувати наслідки.
Комплаєнс сприяє як кращій реалізації першого й третього пунктів із зазначеного, так і мінімізації другого. І якщо перше твердження не викликає сумніву, то інші варто деталізувати. Їх буде планомірно розкрито в наступних дописах, а поки що слід з’ясувати, у чому принципова відмінність комплаєнсу від інших різновидів контролю?
Суди двох інстанцій скасували незаконний штраф НБУ щодо ТОВ «Укрфінстандарт», незважаючи на тиск з боку зам голови НБУ Дмитра Олійника
Зарплату збільшать тільки обраним. Для освітян, науковців, медиків, ВПО, пенсіонерів влада грошей на наступний рік не знайшла, – Тимошенко
Добкін вже зняв військову форму і повернувся до улюбленої справи: махати кадилом московських попів
"Могу себе позволить": бесстыжая MARUV прикрыла "дыньки" одними ниточками – каждая складочка как на ладони
Саме комплаєнс спрямований на виявлення та подолання ризиків недотримання компанією вимог законодавства, правил, стандартів та рекомендацій. Проте діяльність комплаєнс-підрозділу не дублює функціонал інших ланок, а доповнює його.
Управління ризиками попереджає про ризики.
Внутрішній аудит констатує факти.
Комплаєнс-підрозділ захищає від ризиків.
Мета побудови системи комплаєнсу полягає у створенні механізмів виявлення й аналізу ризиків, оцінки й управління такими ризиками та забезпечення захисту від них.
Отже, комплаєнс-підрозділ виконує такий типовий спектр завдань:
-
виявляє в діяльності компанії ризики, здатні призвести до втрат;
-
з'ясовує причини, що сприяли виникненню ризиків, наприклад, невиконання працівниками вимог нормативно-правових актів, вказівок або рекомендації контролювальних органів;
-
виявляє корупційні складові в діяльності працівників компанії;
-
встановлює факти конфлікту інтересів у структурних підрозділах компанії та розробляє заходи, націлені на їх усунення;
-
бере участь у розробленні внутрішніх документів компанії щодо відповідності їх вимог нормам законодавства;
-
відповідає за взаємодію з органами контролю (супроводжує перевірки, готує документи на запити, розробляє заходи з усунення порушень, надає роз'яснення на запити тощо);
-
аналізує клієнтську базу за критеріями її доброчесності, в іншому разі – перевіряє наявність санкційної складової;
-
працює зі скаргами клієнтів;
-
виконує інші моніторингові, налагоджувальні функції, оскільки наданий перелік аж ніяк не вичерпний.