Комплаєнс-контроль як формат перевірки на відповідність і дотримання правил поступово займає значне місце в структурі корпоративного управління українського бізнесу різного масштабу, не лише великих міжнародних компаній та банків. У комплаєнсі починають бачити не тільки модне іноземне слово, а й ефективний інструмент мінімізації ризиків, тому варто розглянути це питання детально. Передусім слушно навести такі аксіоматичні твердження:

  1. Мета будь-якого бізнесу – отримання прибутку.

  2. Ризик – невід'ємна частина бізнесу.

  3. Запобігти ризикам дешевше, ніж ліквідувати наслідки.

Комплаєнс сприяє як кращій реалізації першого й третього пунктів із зазначеного, так і мінімізації другого. І якщо перше твердження не викликає сумніву, то інші варто деталізувати. Їх буде планомірно розкрито в наступних дописах, а поки що слід з’ясувати, у чому принципова відмінність комплаєнсу від інших різновидів контролю?

Популярні статті зараз

Геннадій Вацак: любитель московських попів придбав найдорожчу автівку під час війни

Загальна мобілізація та повістки: усі українці отримають електронний код, тепер не сховатися

"Щедрість за рахунок громади": мер Львова Садовий виділив мільйони на комфорт своїх колег, куди пішли гроші

"Скандал у Сільпо": українець звинуватив мережу у торгівлі гуманітарною допомогою

Все новости

Саме комплаєнс спрямований на виявлення та подолання ризиків недотримання компанією вимог законодавства, правил, стандартів та рекомендацій. Проте діяльність комплаєнс-підрозділу не дублює функціонал інших ланок, а доповнює його.

Управління ризиками попереджає про ризики.

Внутрішній аудит констатує факти.

Комплаєнс-підрозділ захищає від ризиків.

Мета побудови системи комплаєнсу полягає у створенні механізмів виявлення й аналізу ризиків, оцінки й управління такими ризиками та забезпечення захисту від них.

Отже, комплаєнс-підрозділ виконує такий типовий спектр завдань:

  • виявляє в діяльності компанії ризики, здатні призвести до втрат;

  • з'ясовує причини, що сприяли виникненню ризиків, наприклад, невиконання працівниками вимог нормативно-правових актів, вказівок або рекомендації контролювальних органів;

  • виявляє корупційні складові в діяльності працівників компанії;

  • встановлює факти конфлікту інтересів у структурних підрозділах компанії та розробляє заходи, націлені на їх усунення;

  • бере участь у розробленні внутрішніх документів компанії щодо відповідності їх вимог нормам законодавства;

  • відповідає за взаємодію з органами контролю (супроводжує перевірки, готує документи на запити, розробляє заходи з усунення порушень, надає роз'яснення на запити тощо);

  • аналізує клієнтську базу за критеріями її доброчесності, в іншому разі – перевіряє наявність санкційної складової;

  • працює зі скаргами клієнтів;

  • виконує інші моніторингові, налагоджувальні функції, оскільки наданий перелік аж ніяк не вичерпний.