Війна суттєво сповільнює зусилля у протидії зміні клімату, відтак Україна стоїть перед подвійним викликом – усуває наслідки агресії рф та будує нову кліматичну політику.
За останні 30 років середня температура в нашій країні зросла на 1,2°C. Це впливає на всі сфери нашого життя - від сільського господарства до водопостачання та ставить під загрозу продовольчу безпеку. Вибухи, пожежі, пошкоджені нафтопереробні заводи та хімічні підприємства, знищена інфраструктура посилюють кліматичну кризу - за майже три роки війни маємо близько 180 млн тонн додаткових викидів СО2-екв.
Попри все ми продовжуємо відновлювати екосистеми, а ще формуємо інфраструктуру для реалізації кліматичної політики. Про наш шлях - пройдений та окреслений на найближчі роки, розповіла міжнародним партнерам та медіа на полях СОР29.
Серед ключового:
- в Україні вже ухвалено рамковий кліматичний закон, який наближає нас до ЄС та до виконання міжнародних зобов'язань;
- ми вже працюємо над довгостроковою стратегією низьковуглецевого розвитку. Цей документ про розвиток відновлюваних джерел енергії, підвищення енергоефективності, секторальні політики та заходи з декарбонізації, формування ринку «зелених» фінансів тощо;
- працюємо над запуском системи торгівлі квотами на викиди та реформуванням оподаткування викидів двоокису вуглецю;
- переглядаємо Національно визначений внесок України до Паризької угоди, щоб представити його міжнародній спільноті вчасно.
Так, ми стоїмо перед викликами, які вимагають рішучих дій, нових підходів й колективних зусиль. Адже наша кліматична політика - це не лише про міжнародні зобов'язання, але й відбудову, європейську інтеграцію та міжнародну співпрацю. Тож рухаємося далі впевненими кроками.
