П'яний водій забрав життя військового та його донечки: дружину розбив інсульт від такої втрати

На Кіровоградщині п'яний водій на Skoda Fabia виїхав на зустрічну смугу та зіткнувся зі Skoda Octavia Tour, в якій їхали 40-річний військовий Микола Спащук із дружиною та 8-річною донькою Уляною.

Від сильного удару машина військового вилетіла у кювет і перекинулася. Водій загинув на місці, його дочка померла в лікарні, а в дружини після того, як їй повідомили про смерть доньки, стався інсульт. Докладніше про це писав OBOZREVATEL.

Побачила далеке світло і відчула удар

1 вересня 8-річна Уляна Спащук із села Дмитрівка Горішньоплавнівської міської громади Полтавської області мала піти до третього класу. До нового навчального року майже все було готове. Її тато 40-річний сержант Микола Спащук був у відпустці. Разом із донькою та дружиною Оленою вони вирушили на захід України – до батька Миколи, з яким той не бачився багато років.

26 серпня сім'я поверталася додому. Микола був за кермом Skoda Octavia Tour, Олена сиділа поряд на пасажирському сидінні, а Уляна була позаду, за кріслом батька.Аварія сталася вже пізно ввечері, приблизно о 22:30, на трасі Стрий – Ізварине біля П'ятихаток.

"Мама пам'ятає, що дивилася в лобове скло, коли раптом побачила далеке світло іншого автомобіля, який вискочив на зустрічку, і відчула удар", – розповідає старша дочка подружжя Анастасія Спащук.

Машина військового від сильного удару вилетіла в кювет і перекинулася. Далі Олена згадувала події картинками. Ось вона вибралася з машини і почала кликати на допомогу. Ось якийсь військовий, можливо, медик, прибіг з аптечкою. Витягли Уляну з авто, він загорнув її в плед і зробив укол, потім почав перебинтовувати їй голову.

Олену разом із донькою привезли до дитячої обласної лікарні. Жінка пам'ятає, що Улянка до останнього тримала її за руку, її очі ще були розплющені, вона дихала. Лікарі забрали дівчинку до реанімації. А за кілька хвилин звідти вийшов лікар і сказав, що Уляни більше немає.

Після цього Олені стало зле, крім травм, у неї стався інсульт. Медики намагалися викликати швидку з обласної лікарні Кропивницького, але ніхто звідти не хотів їхати. Коли до лікарні прибула Анастасія з друзями, то вже й вони почали викликати швидку допомогу.

Мама загиблої Уляни потрапила до реанімації. "А мою молодшу сестричку перенесли в машину, щоб везти в морг. Я торкнулася її, вона була ще теплою", – згадує Анастасія.

Удар автомобіля припав на лівий бік, там, де перебували Микола та Уляна. Тіло військового довелося вирізати з машини. У нього були множинні переломи – грудної клітки, ребер, таза, а ще роздроблена нога, відкритий перелом ліктя. Микола помер від травматичного шоку. Уляна отримала черепно-мозкову травму голови.

Наразі винуватця аварії 30-річного Юрія С. взято під варту на два місяці без права внесення застави. "Мені відомо, що цього дня він випивав разом зі своєю сестрою та її чоловіком. Мої друзі знімали місце ДТП. Там ми знайшли 37 банок з-під пива, на передньому сидінні лежали чипси. Стрілка спідометра його машини зупинилася на цифрі 135 км/год. Драгер показав 1,32 проміле алкоголю в крові", – каже Анастасія.

За даними слідства, винуватець аварії порушив правила дорожнього руху в стані алкогольного сп'яніння. Він виїхав на зустрічну смугу, де зіткнувся з автомобілем загиблого. Кримінальне провадження відкрито за ч. 4 ст. 286-1 КК України, винному загрожує позбавлення волі на строк від 7 до 12 років.

Маленька Уляна мріяла стати медиком. Вона часто грала у лікаря та когось лікувала. За словами старшої сестри, дівчинка була дуже розумна та самостійна. "Бувало, відправиш її в магазин, дивишся, вже пів години минуло, а її все немає. Іду за нею, вона стоїть там і обирає. Каже: поки що не визначилася, потім сама прийде додому", – згадує Анастасія.

Дівчинка народилася на три місяці раніше за прогнозований термін, важила 1,040 кг. Протягом двох місяців її виходжували у лікарні Полтави. В Уляни з татом був сильний зв'язок. Батько міг на відстані відчути, що в доньки щось не так. Мама дівчинки завжди дивувалася цьому. Батько та дочка завжди були разом. Сам Микола Спащук до того, як у 2020 році вирушив воювати, працював на асфальтовому заводі оператором.

"Мій чоловік із 2013 року воює. У 2020 році повернувся додому, але більше ніж два тижні не витримав, знову вирушив на фронт і батька із собою взяв. Так вони і воювали в одному підрозділі, як батько та син, один одного прикривали", – каже Анастасія.

Анастасія дуже просить відгукнутись того військового, який на дорозі допомагав рятувати Уляну. Це прохання і її мами. Настя каже, що військовий дав шанс Уляні прожити додаткові дві години – і вони дуже вдячні за це.