Сумнозвісна підполковниця Оксана Лівик, яка, за даними слідства, була причетна до торгівлі фальшивими довідками для ухилянтів, нарешті звільнена з посади начальниці ТЦК. Але замість заслуженого покарання – її просто перевели в "резерв". Як таке можливо, коли на фронті гинуть найкращі? І скільки ще таких "резервістів" чекають свого часу?
Скандальна історія: від ужгородського ТЦК до Берегового
Ім'я Оксани Лівик вже давно викликає гіркий присмак у багатьох українців. Ця підполковниця, чия діяльність привертала увагу правоохоронців, тепер офіційно "звільнена" з посади начальниці Територіального центру комплектування (ТЦК) у Берегові. Однак слово "звільнена" у цьому контексті звучить радше як кепкування, адже Лівик не понесе кримінального покарання, а просто переведена в резерв.
За даними слідства, саме Оксана Лівик "світилася" у гучній справі щодо продажу фальшивих медичних довідок ухилянтам від мобілізації. Її ім'я вже фігурувало у схожих справах, коли вона працювала в Ужгородському ТЦК. Там, за інформацією правоохоронців, вона, ймовірно, "вирішувала питання" з призовниками за чималі гроші. Ця історія – справжній ляпас для тих, хто чесно виконує свій обов'язок, і для родин, чиї близькі захищають Україну на передовій.
"Офіцерка резерву": Без вироку, але з досвідом
"У трусах та бронику": співачка Руслана без штанів і в бронежилеті з'явилася на лінії фронту
Володимир Манукян: як кримінальний авторитет часів Януковича побудував бізнес на спекуляції та вимаганні
Колишня дружина українського військового, якого викрали росіяни, одружилася з "кадировцем"
Добкін вже зняв військову форму і повернувся до улюбленої справи: махати кадилом московських попів
Тепер Оксана Лівик – "просто офіцерка резерву". Що це означає на практиці? Вона без посади, але і без кримінального вироку. Тобто, фактично, їй вдалося уникнути серйозної відповідальності за можливі злочини, які могли коштувати державі сотень тисяч гривень і, що найголовніше, підривати довіру до системи мобілізації.
Таке рішення, м'яко кажучи, викликає багато питань. Чи означає це, що будь-який чиновник, якого спіймають на корупції, може просто перечекати "бурю" у резерві, а потім повернутися? Це створює небезпечний прецедент і може демотивувати тих, хто бореться з корупцією в системі. Громадськість очікує прозорості та справедливості, а не закритих рішень, які залишають більше запитань, ніж відповідей.
Незручні питання: Скільки ще "резервістів" чекають свого часу?
Ця історія змушує нас замислитися над дуже незручним, але важливим питанням: скільки ще таких "резервістів" сидить у тилу? Скільки ще чиновників, які, ймовірно, наживалися на чужому горі, мають "досвід" оформлення липових довідок про "інвалідність" за 3000 доларів чи більше?
Це не поодинокий випадок, а, можливо, вершина айсберга. Поки наші воїни проливають кров на фронті, борючись за кожен метр рідної землі, такі "діячі" руйнують віру в справедливість і підривають обороноздатність країни зсередини. Суспільство має право знати, хто ці люди і чи будуть вони коли-небудь притягнуті до реальної відповідальності. Адже без цього неможливо побудувати міцну і справедливу державу.
Чи зможе Україна очиститися від таких "резервістів" і відновити довіру до своїх інституцій? Це залежить від рішучості та послідовності правоохоронних органів та від небайдужості кожного громадянина.
